Ausweisung, Abschiebung &
Schutzmaßnahmen in München

Коли вам потрібен адвокат з питань депортації, висилки або заходів захисту в Мюнхені?

Видалення, депортація та заходи захисту — це ті сфери імміграційного права, в яких юридичні процедури найбезпосередніше впливають на життєві рішення: залишитися чи поїхати, з родиною чи без неї. Для клієнтів це означає, що рідко йдеться про абстрактне юридичне питання, а майже завжди — про конкретне існування. Ми це розуміємо — і приймаємо доручення в цій сфері особливо швидко та організовано.

Як адвокати з питань імміграційного права в Мюнхені, ми виділяємо чотири типові ситуації, в яких ми надаємо допомогу: по-перше, у разі загрози депортації — коли Управління у справах іноземців Мюнхена (KVR, Ruppertstraße 11) видало розпорядження про виїзд із загрозою депортації. По-друге, у разі винесення постанови про висилку — подання заперечення протягом одного місяця та, за необхідності, позов до Адміністративного суду Мюнхена (Bayerstraße 30). По-третє, після відмови BAMF у процедурі надання притулку — позов до Адміністративного суду Мюнхена, часто у поєднанні з клопотанням про термінове розгляд справи згідно з § 80 абз. 5 VwGO. По-четверте, у ситуації, коли депортація стоїть на порозі, і необхідно розглянути заходи захисту, включаючи звернення до Комісії з питань особливих випадків Баварії.

У Мюнхені в таких гострих ситуаціях завжди задіяні три органи влади: Управління у справах іноземців Мюнхена як ініціатор заходів щодо іноземців, Центральне управління у справах іноземців уряду Верхньої Баварії, що відповідає за питання виконання рішень, та Федеральне відомство з питань міграції та біженців (BAMF) у контексті надання притулку. Процедури взаємодії між цими органами не є інтуїтивно зрозумілими — ми знаємо їх з поточних доручень і послідовно їх використовуємо.

Що таке депортація? — Короткий огляд статей 53 та наступних Закону про перебування

Видалення — це розпорядження органів влади про те, що іноземна особа має покинути Німеччину, а в багатьох випадках не має права повертатися сюди протягом певного періоду. Видалення з території регулюється статтями 53 та наступними Закону про перебування іноземців (AufenthG). Це дискреційне рішення органу з питань іноземців, при якому інтерес іноземця щодо перебування в країні зважується проти інтересу суспільства щодо видалення з території (§ 53 абз. 1 AufenthG). Це зважування може бути оскаржене адвокатом — і саме тут починається наша захист.

Що означає «визначений» — визначення

Видаленим вважається особа, на яку імміграційна служба офіційним рішенням наклала обов’язок виїзду. Видалення припиняє дію законного дозволу на проживання та встановлює строк виїзду. Особа, яка не виконує обов’язок виїзду добровільно, може бути примусово депортована. Видалення зазвичай також передбачає заборону на в’їзд та проживання на певний строк (§ 11 Закону про проживання) — зазвичай від двох до п’яти років, у особливо тяжких випадках — на довший строк.

Видалення з країни — коли органи влади мають право видалити особу з країни?

Імміграційна служба має право депортувати іноземця, якщо його перебування ставить під загрозу громадську безпеку та порядок, ліберально-демократичний лад або інші суттєві інтереси Федеративної Республіки Німеччини. На практиці найпоширенішими підставами є: судимості за кримінальні злочини, що передбачають певне покарання, порушення Закону про наркотичні засоби (BtMG), класифікація як особи, що становлять загрозу. Однак у кожному окремому випадку служба повинна зважити всі обставини — тривалість перебування, сімейні зв'язки, інтеграційні досягнення, стан здоров'я, наявність дітей.

Видалення: значення — огляд правових наслідків

• Припинення дії дозволу на проживання відповідно до § 51 абз. 1 п. 5 Закону про проживання.
• Обов’язок виїхати з країни з визначенням строку виїзду (як правило, від семи до тридцяти днів).
• Заборона на в’їзд та перебування відповідно до § 11 Закону про перебування — строкова; строк починається з моменту виїзду або депортації.
• Занесення до Шенгенської інформаційної системи (SIS) — діє на всій території Шенгенського простору.
• Можлива втрата набутих прав (дозвіл на проживання, дозвіл на постійне проживання в ЄС).

Видалення Синонім — Терміни на практиці

У повсякденному мовленні депортацію іноді плутають із спорідненими поняттями: висилка (виконання обов’язку виїхати з країни за допомогою державних заходів), екстрадиція (передача особи іншій державі у кримінальних справах) та відмова у в’їзді (відмова у в’їзді на кордоні). З юридичної точки зору це чотири різні склади правопорушень — під час первинної консультації ми з’ясуємо, до якої саме категорії належить ваша конкретна ситуація.

Видалення з Німеччини — кого це стосується?

В принципі, будь-яка іноземна особа може бути депортована — навіть ті, хто проживає в країні тривалий час, має дозвіл на постійне проживання або має німецького чоловіка чи дружину. Захист від депортації є ступеневим: чим довше термін проживання, чим міцніші сімейні зв’язки в Німеччині, чим вагоміші досягнення в інтеграції, тим вищі вимоги висуваються до суспільного інтересу щодо депортації (§ 55 Закону про проживання). До осіб, які мають німецьких родичів або мають важливі інтереси, що заслуговують на захист, застосовуються особливі захисні положення.

Що таке депортація? — Короткий огляд статей 58 та наступних Закону про перебування

Депортація — це державне виконання обов’язку виїзду, тобто примусове припинення перебування іноземця, який не виїхав добровільно. Депортація та процедура депортації регулюються статтями 58 і наступними Закону про перебування (AufenthG). Тоді як висилка є правовим актом, що встановлює обов’язок виїзду, депортація є фактичним актом виконання.

Що таке депортація — визначення

Депортація відбувається, якщо особа, яка зобов’язана виїхати з країни, не виїжджає добровільно і їй було винесено попередження про депортацію з зазначенням відповідного строку (§ 59 Закону про перебування іноземців). На практиці це означає: Управління у справах іноземців виносить попередження про депортацію із зазначенням строку; якщо строк спливає, а особа не виїхала, управління може видати розпорядження про виконання депортації. Сама депортація здійснюється компетентним поліцейським або виконавчим органом — зазвичай у супроводі до аеропорту, передачі екіпажу літака та повернення до країни походження або третьої країни.

Депортація іноземців — кого саме це стосується?

Видалення можуть зазнати іноземці, які зобов’язані виїхати з країни, щодо яких це зобов’язання підлягає виконанню та чиє видалення не призупинено з юридичних або фактичних причин. Типові випадки: особи, яким було відмовлено у наданні притулку після набрання законної сили рішенням про відмову; особи, яким було видано виклик до виїзду після закінчення строку виїзду; особи, у яких закінчився термін дії дозволу на проживання; в окремих випадках також особи, причетні до тяжких злочинів.

Хто має право видавати розпорядження про депортацію та здійснювати її?

Видалити з країни може уповноважений орган з питань іноземців — у Мюнхені це KVR. У контексті надання притулку попередження про депортацію зазвичай надходить разом із відмовою від Федерального відомства з питань міграції та біженців (BAMF). Здійснювати депортацію може уповноважений поліцейський або виконавчий орган — у Баварії повноваження щодо виконання рішень у складних випадках належать Центральному управлінню з питань іноземців уряду Верхньої Баварії. Поліцейський супровід здійснює федеральна поліція (для депортації з аеропорту) або поліція землі (для внутрішніх перевезень).

У яких випадках депортація є юридично неприпустимою?

Навіть обов’язок виїзду, який сам по собі підлягає виконанню, не завжди призводить до депортації. Вона є юридично неприпустимою, якщо існує заборона на депортацію відповідно до § 60 Закону про проживання (AufenthG) — наприклад, через загрозу політичних переслідувань, тортур або нелюдського поводження в країні призначення, або через наявність тяжкого захворювання, яке не може бути належним чином проліковано в країні призначення. Вона також фактично неможлива, якщо країна призначення не видає проїзних документів або особистість не встановлена — у таких випадках депортація призупиняється і надається дозвіл на тимчасове перебування відповідно до § 60a Закону про перебування (AufenthG).

Різниця між виселенням та депортацією — коротко та зрозуміло

На практиці часто плутають поняття «видалення» та «депортація», що регулярно викликає запитання під час консультацій. Юридичне розмежування є чітким: висилка — це юридичне розпорядження про обов’язок виїзду (адміністративний акт органу у справах іноземців відповідно до §§ 53 та наступних статей Закону про перебування іноземців); депортація — це державне виконання цього обов’язку виїзду (виконавчий акт відповідно до §§ 58 та наступних статей Закону про перебування іноземців).

На практиці це означає: висилка може завершитися без депортації, якщо особа, якої це стосується, виїжджає добровільно. Депортація може відбутися без попередньої висилки, якщо обов’язок виїзду існує з інших причин — наприклад, після відхилення заяви про надання притулку або закінчення терміну дії дозволу на проживання. Тому різниця між висилкою та депортацією — це не лише питання термінології, а й фактично визначає, які процедурні шляхи є доступними: проти висилки — оскарження та позов про скасування; проти конкретної депортації — терміновий позов та тимчасовий правовий захист.

Третім подібним заходом є відмова у в’їзді: вона здійснюється на кордоні, до того як іноземна особа в’їхала на територію федерації (§ 15 Закону про перебування). З доктринальної точки зору це не є припиненням перебування, а запобіганням в’їзду — і з юридичної точки зору відбувається раніше, ніж висилка та депортація.

Заходи екстреної допомоги — у разі загрози депортації

Захисні заходи — це загальна назва правових інструментів, які можна застосувати проти загрози депортації або вже винесеного рішення про депортацію. Вони варіюються від подання термінового клопотання до адміністративного суду та оскарження заборони на депортацію до звернення до комісії з питань особливих обставин. У гострій ситуації вибір правильного захисного заходу — та його своєчасне застосування — майже завжди визначає подальший перебіг подій.

Тимчасовий судовий захист відповідно до § 80 ч. 5 Адміністративного процесуального кодексу

Найважливішим засобом проти виконання рішення про депортацію є тимчасовий судовий захист у Адміністративному суді Мюнхена відповідно до § 80 абз. 5 Адміністративно-процесуального кодексу (VwGO). На практиці це означає: якщо орган влади виніс рішення про депортацію, суд може призначити або поновити відстрочувальний ефект позову — таким чином депортація зупиняється до винесення рішення у основній справі. Умовою для цього є те, що шанси на успіх у розгляді справи по суті переважають або що існує особлива необхідність у терміновому розгляді з гуманітарних причин. На практиці ми регулярно подаємо такі заяви протягом декількох годин — у адміністративному суді Мюнхена для термінових справ передбачено відповідну чергову службу.

Застосування заборони на депортацію відповідно до § 60 Закону про перебування

• Стаття 60 Закону про проживання (AufenthG) захищає від депортації до держави, в якій існує загроза політичних переслідувань, тортур, нелюдського або принижуючого гідність поводження (§ 60, абз. 1 та 5 AufenthG), або існує значна конкретна небезпека для тілесної цілісності, життя чи свободи (§ 60, абз. 7 AufenthG). Ця норма також охоплює тяжкі захворювання, які не можуть бути належним чином ліковані в країні призначення. У кожній справі ми перевіряємо, чи можна обґрунтовано застосовувати заборону на депортацію, і базуємо свою аргументацію на актуальних звітах Міністерства закордонних справ, звітах УВКБ ООН, Amnesty International та конкретних медичних висновках.

Комісія з питань надзвичайних ситуацій Баварії — остання інстанція для розгляду гуманітарних випадків

Якщо всі правові засоби вичерпано, подання заяви про виняткові обставини до Комісії з виняткових випадків при Міністерстві внутрішніх справ, спорту та інтеграції Баварії може стати останньою можливістю отримати дозвіл на проживання в Німеччині. Комісія з питань особливих випадків рекомендує міністру внутрішніх справ видати дозвіл на проживання з гуманітарних підстав (§ 23a AufenthG), якщо є нагальні гуманітарні або особисті причини. Типові ситуації: тривалий термін проживання з повною інтеграцією, діти шкільного віку, які навчаються в німецьких школах, важкі захворювання, які неможливо лікувати в рідній країні. Заява має дотримуватися встановленої форми та є складною з процесуальної точки зору — ми готуємо заяви про виняткові випадки з документально підтвердженою біографією інтеграції, свідоцтвами про успішність у школі, медичними довідками та звітами соціальних служб.

Церковний притулок — шлях до порятунку в абсолютно виняткових ситуаціях

Церковний притулок — це не юридична, а фактична концепція захисту: парафія надає особі, яка підлягає висиланню, тимчасове перебування у своїх приміщеннях — зазвичай як перехідний етап до повторного розгляду справи Федеральним відомством у справах міграції та біженців (BAMF). BAMF та міністерства внутрішніх справ домовилися з великими церквами про процедурні правила, які допускають церковний притулок у вузьких межах. Ми надаємо консультації щодо стратегічного використання церковного притулку — коли його доцільно використовувати як перехідний етап і як його можна поєднувати з іншими заходами захисту.

Терпимість як фактичне право на проживання

Терміновий дозвіл на перебування відповідно до § 60a Закону про перебування тимчасово призупиняє депортацію — це не дозвіл на проживання, а підтвердження тимчасової неможливості депортації. З допуску існують різні шляхи до законного проживання: положення про право на проживання для добре інтегрованих підлітків та молодих людей (§ 25a Закону про проживання), стійка інтеграція (§ 25b Закону про проживання), право на проживання за перспективами (§ 104c Закону про проживання). Ми перевіряємо разом з клієнтами, які з цих можливостей відкриваються в конкретному випадку.

Отримано рішення про виселення — подано заперечення та позов до Адміністративного суду Мюнхена

Постанова про висилку — це офіційне повідомлення, яким імміграційна служба наказує висилку. Зазвичай вона надсилається поштою з підтвердженням про вручення і, окрім наказу про висилку, містить також строк дії заборони на в’їзд та перебування, вимогу про виїзд та попередження про депортацію. Постанова повинна бути обґрунтованою; обґрунтування містить дискреційне рішення, прийняте органом влади. Саме це дискреційне обґрунтування може бути оскаржене адвокатом.

Заперечення та позов про оскарження — процедурні шляхи

Проти постанови про висилку можна подати заперечення або безпосередньо подати позов про оскарження — залежно від законодавства конкретної землі. У Баварії проти адміністративних актів імміграційної служби зазвичай подається безпосередньо позов про оскарження до Адміністративного суду Мюнхена (термін подання позову: один місяць з моменту вручення). Зазвичай позов супроводжується клопотанням про застосування тимчасових заходів правового захисту відповідно до § 80 абз. 5 VwGO, оскільки рішення про висилку підлягає негайному виконанню.

Що ми перевіряємо під час захисту від рішень про виселення

• Матеріальна законність — чи взагалі виконані складові складу злочину, необхідні для висилки? Щодо кримінальних вироків: чи має місце тяжкий злочин у розумінні Закону про перебування?
• Використання дискреційних повноважень — чи врахував орган влади всі відповідні обставини? Тривалість перебування, сімейні зв’язки (зокрема з громадянами Німеччини або неповнолітніми дітьми німецького громадянства), досягнення в інтеграції, стан здоров’я.
• Пропорційність — чи є застосування у вибраній формі (строк дії, тривалість заборони) пропорційним?
• Захист відповідно до ст. 6 Основного закону Німеччини та ст. 8 Європейської конвенції з прав людини — у випадках, коли члени сім’ї мають німецьких родичів або проживають у країні протягом тривалого часу та мають міцні соціальні зв’язки, застосовуються захисні норми конституційного права та конвенційного права.

Процесуальні порушення — порушення права на вислуховування, відсутність обґрунтування, порушення процедури вручення.

Заборони на депортацію відповідно до § 60 Закону про перебування — коли депортація є юридично неприпустимою

• Стаття 60 Закону про перебування (AufenthG) є основною нормою щодо заборони на депортацію в німецькому законодавстві про перебування. Вона захищає особу, яка зобов’язана виїхати з країни, від депортації до держави, де їй загрожує переслідування, катування, нелюдське поводження або значна конкретна небезпека. Ця норма поділяється на кілька частин, кожна з яких визначає різні рівні захисту та умови.

§ 60 ч. 1 Закону про проживання — Захист від переслідувань

• Пункт 1 статті 60 Закону про проживання (AufenthG) забезпечує захист особам, яким у країні призначення загрожує переслідування за ознакою раси, релігії, національності, політичних переконань або належності до певної соціальної групи. Ця норма втілює матеріальні критерії Женевської конвенції про статус біженців та Директиви ЄС про кваліфікацію. У процедурі надання притулку вона регулярно перевіряється Федеральним відомством з питань міграції та біженців (BAMF); у процедурі щодо права на проживання вона може бути застосована самостійно, якщо подати заяву про надання притулку неможливо або вже неможливо.

§ 60 ч. 5 Закону про перебування — захист відповідно до ЄКПЛ

• Пункт 5 статті 60 Закону про перебування посилається на Європейську конвенцію з прав людини — зокрема на статтю 3 ЄКПЛ (заборона катувань та нелюдського поводження). Ця норма застосовується, якщо депортація до країни призначення призведе до поводження, яке є несумісним зі ст. 3 ЄКПЛ. Це може мати місце у разі недержавного переслідування, загрози насильства з боку недержавних суб’єктів або екстремальних гуманітарних умов у країні призначення.

§ 60 ч. 7 Закону про перебування — заборона на депортацію через хворобу

• Пункт 7 статті 60 Закону про перебування (AufenthG) забезпечує захист від депортації, якщо існує значна конкретна загроза життю, здоров’ю або свободі. На практиці це стосується насамперед тяжких захворювань, які не можуть бути належним чином проліковані в країні призначення — від важкого діабету та онкологічних захворювань до психічних травм із ризиком самогубства. Для подання відповідної заяви необхідні детальні медичні довідки з чіткими висновками щодо необхідності лікування, доступності ліків та конкретної небезпечної ситуації.

Процедура подання позову

Питання щодо заборони на депортацію відповідно до § 60 Закону про перебування (AufenthG) розглядаються Федеральним відомством у справах міграції та біженців (BAMF) у рамках процедури надання притулку. Якщо заява про надання притулку не подана (або вже не є чинною), про заборону на депортацію можна звернутися до Управління у справах іноземців — у разі необхідності разом із заявою про призупинення депортації (§ 60a AufenthG). У термінових випадках заборона на депортацію розглядається разом із заявою відповідно до § 80 абз. 5 VwGO в Адміністративному суді Мюнхена. Ми готуємо документи для подання заяви, додаючи актуальні звіти про ситуацію, медичні висновки та, за необхідності, звіти міжнародних правозахисних організацій.

Адвокат з питань біженців та надання притулку — представництво в процедурі надання притулку та після відмови

Ті, хто шукає адвоката з питань біженців у Мюнхені, у більшості випадків стикаються з однією з двох ситуацій: відмовою Федерального відомства з питань міграції та біженців (BAMF) у процедурі надання притулку або припиненням терміну перебування після завершення процедури надання притулку. У KLAMERT & PARTNER ми супроводжуємо справи про надання притулку та біженців у рамках нашої спеціалізації з питань імміграційного права — приділяючи особливу увагу об’єктивній, заснованій на фактах захисній позиції.

Адвокат з питань надання притулку — строк для подання позову після отримання рішення від Федерального відомства з питань міграції та біженців (BAMF)

У разі відмови з боку Федерального відомства з питань міграції та біженців (BAMF) строк для подання позову становить два тижні з моменту вручення рішення — а у випадку явно необґрунтованих заяв — лише один тиждень. Строки для подання позовів не продовжуються. У термінових випадках ми подаємо позови щодо надання притулку до Адміністративного суду Мюнхена вже протягом кількох годин після отримання доручення — разом із клопотанням про застосування тимчасових заходів правового захисту, якщо рішення підлягає негайному виконанню.

Право на притулок — основні положення

Право на притулок, по суті, полягає у наданні захисту від політичних переслідувань — воно закріплене в Конституції Німеччини (ст. 16а) та конкретизоване в Законі про притулок (AsylG). Крім того, існує статус біженця відповідно до Женевської конвенції про статус біженців (§ 3 AsylG), субсидіарний захист (§ 4 AsylG) та національні заборони на депортацію (§ 60 абз. 5 та 7 AufenthG). Процедура надання притулку проводиться Федеральним відомством з питань міграції та біженців (BAMF) — його мюнхенське відділення розташоване на вулиці Бошецрідер. Проти відмовних рішень можна подати позов до Адміністративного суду Мюнхена.

Хто такий визнаний біженець — права

Визнаний біженець у розумінні § 3 Закону про надання притулку (AsylG) отримує дозвіл на проживання відповідно до § 25 ч. 2 Закону про проживання (AufenthG). З визнанням пов’язані значні права: об’єднання сім’ї без підтвердження рівня володіння мовою, доступ до ринку праці, проїзний документ для біженців, а також, за наявності відповідних умов, дозвіл на постійне проживання через три роки. Особи, які мають право на субсидіарний захист (§ 4 Закону про надання притулку), також отримують дозвіл на проживання відповідно до § 25 абз. 2 Закону про проживання, однак з частково іншими правами — зокрема, приєднання сім’ї підлягає щомісячному квотуванню (§ 36a Закону про проживання).

Витрати на юридичні послуги в рамках процедури надання притулку — що потрібно знати

Витрати на юридичні послуги в рамках процедури надання притулку визначаються відповідно до тарифів RVG — вартість предмета спору в процедурі надання притулку встановлюється законом. У разі матеріальної скрути можливе надання правової допомоги (див. розділ 10 цієї сторінки). Первинна оцінка у нас є безкоштовною — навіть і особливо в термінових випадках із коротким строком подання позову.

Консультації українською та російською мовами — Денис Осипенко

У фірмі KLAMERT & PARTNER працює юрист Денис Осипенко, який надає юридичну допомогу клієнтам українською та російською мовами. Денис Осипенко родом з України та має юридичну освіту. Він не зареєстрований у фірмі як адвокат за німецьким законодавством — це уточнення має юридичне значення (відповідно до Закону про адвокатуру) і на практиці означає: юридичне супроводження справ клієнтів, які розмовляють українською або російською мовами, у сфері висилки, депортації та заходів захисту здійснюють адвокати Маркус Кламерт, Марк Фрей та Йоганес Гетц. Листи до Управління у справах іноземців, до Федерального відомства з питань міграції та біженців (BAMF), позови до Адміністративного суду Мюнхена та термінові заяви підписуються виключно адвокатами.

У сфері міграційного права це дає практичну перевагу. Українські клієнти, які проживають у Мюнхені на підставі статусу згідно зі ст. 24 Закону про перебування (AufenthG) і отримали вимогу про виїзд або постанову про депортацію, бажають зрозуміти обставини справи та можливі варіанти дій рідною мовою. Російськомовні клієнти часто походять з різних країн — Росії, Білорусі, Казахстану, Узбекистану, Ізраїлю — і мають різні ситуації на батьківщині та, у деяких випадках, обставини, пов’язані з переслідуванням. І тут мовний міст має вирішальне значення, оскільки точний опис обставин є основою для заяв про заборону депортації та позовів про надання притулку.

Конкретно це відбувається так: ви описуєте нам свою справу українською або російською мовою — по телефону або під час першої консультації за адресою Pettenkoferstraße 37. Денис Осипенко систематично фіксує обставини справи та визначає правові аспекти. Відповідальність за справу бере на себе один із ліцензованих адвокатів; у справах про висилку та депортацію це, як правило, Маркус Кламерт або Марк Фрей. Мовна підтримка не вирішує окрему справу — але вона гарантує, що ніщо не зірветься через переклад і що ви розумієте, що робить ваш адвокат, особливо в ситуації, коли кожна година має значення.

Поширені запитання щодо депортації, висилки та заходів захисту

Що таке депортація?

Видалення — це офіційне розпорядження про обов’язок виїзду для іноземця, яке регулюється статтями 53 та наступними Закону про перебування (AufenthG). Воно припиняє дію дозволу на перебування та встановлює строк виїзду; як правило, з ним пов’язана тимчасова заборона на в’їзд та перебування відповідно до статті 11 Закону про перебування (AufenthG). Видалення є дискреційним рішенням — інтереси залишатися в країні та інтереси видалення зважуються один проти одного.

Що таке депортація?

Депортація — це державне виконання обов’язку виїзду, тобто примусове припинення перебування особи, яка зобов’язана виїхати, але не робить цього добровільно. Питання депортації та відповідної процедури регулюються статтями 58 та наступними Закону про перебування (AufenthG). Необхідними умовами є наявність обов’язку виїзду, що підлягає виконанню, та попередження про депортацію з наданням відповідного строку.

У чому полягає різниця між виселенням та депортацією?

Видалення — це правовий акт, що встановлює обов’язок виїзду (адміністративний акт відповідно до ст. 53 та наступних ст. Закону про перебування). Депортація — це державне виконання цього обов’язку виїхати з країни (виконавчий акт відповідно до ст. 58 та наступних Закону про перебування іноземців). Видалення може завершитися без депортації, якщо особа виїжджає добровільно; депортація може відбутися без видалення, якщо обов’язок виїхати з країни існує з інших причин (наприклад, після відхилення заяви про надання притулку).

Що означає «зареєстрований»?

Видаляються особи, яким імміграційна служба офіційним рішенням наклала обов’язок виїхати з країни. З моменту видалення втрачають чинність дозвіл на проживання та пов’язані з ним права; це встановлює строк для виїзду та, як правило, призводить до тимчасової заборони на в’їзд і проживання.

Що таке постанова про виселення?

Постанова про висилку — це офіційне рішення, яким служба у справах іноземців наказує висилку. Вона містить розпорядження про висилку, строк дії заборони на в’їзд та перебування, вимогу про виїзд та попередження про депортацію. У Баварії проти постанови про висилку можна подати позов про оскарження до Адміністративного суду Мюнхена — строк подання позову становить один місяць з моменту вручення.

Як я можу запобігти загрозі депортації?

Найважливішим інструментом є забезпечення тимчасового правового захисту відповідно до § 80 абз. 5 Адміністративного процесуального кодексу (VwGO) в Адміністративному суді Мюнхена. Крім того, можна розглянути можливість оскарження заборони на депортацію відповідно до § 60 Закону про проживання (AufenthG), подання клопотання про відстрочку депортації відповідно до § 60a Закону про проживання (AufenthG) (дозвіл на тимчасове проживання) та, за необхідності, подання клопотання про визнання випадку як «випадку особливої скрути» до Комісії з питань особливої скрути Баварії. У будь-якому випадку: необхідна швидка юридична консультація, оскільки термінові заяви, як правило, повинні бути подані протягом декількох годин після того, як стало відомо про дату депортації.

Скільки коштують послуги адвоката в процедурі надання притулку?

Витрати на юридичні послуги в рамках процедури надання притулку визначаються відповідно до тарифів RVG на основі встановленої законом вартості предмета спору. На практиці ці витрати становлять близько кількох тисяч євро за кожну справу. У разі матеріальної скрути можливе надання правової допомоги — ми подаємо заяву на її отримання разом із позовом.

Що таке правова допомога у процедурі надання притулку?

Допомога у покритті судових витрат (PKH) надається адміністративним судом, якщо позов має достатні шанси на успіх, а заявник не може самостійно покрити судові витрати (§ 114 ЦПК у поєднанні з § 166 Адміністративного процесуального кодексу). У разі задоволення заяви витрати на оплату послуг адвоката покриває державна скарбниця. ПКГ є стандартним механізмом забезпечення адвокатського представництва у справах про надання притулку та проживання.

Чи є безкоштовні юристи для біженців?

У німецькому законодавстві юридичне представництво не є безкоштовним, але витрати можуть бути покриті за рахунок державної допомоги у судових витратах (PKH), якщо виконані відповідні умови. Крім того, у Мюнхені є консультаційні центри, такі як консультаційна служба з питань міграції Caritas, Refugio München та Баварська рада з питань біженців, які надають безкоштовну первинну консультацію та, за необхідності, допомогу в поданні заявки — представництво в суді здійснюється ліцензованими адвокатами за допомогою PKH або за звичайну винагороду.

Що таке Комісія з розгляду особливих випадків Баварії?

Комісія з розгляду випадків особливої тяжкості підпорядковується Міністерству внутрішніх справ, спорту та інтеграції Баварії. Вона може рекомендувати міністру внутрішніх справ видати особі, яка зобов’язана виїхати з країни, дозвіл на проживання з гуманітарних підстав (§ 23a Закону про проживання), якщо для цього є нагальні гуманітарні або особисті причини. Комісія є останньою інстанцією, коли всі правові процедури вичерпано.

Що таке заборона на депортацію відповідно до § 60 Закону про перебування?

• Стаття 60 Закону про перебування захищає іноземців від депортації до держави, де їм загрожує переслідування (п. 1 ст. 60), тортури, нелюдське або принижуюче гідність поводження (§ 60 абз. 5 у поєднанні зі ст. 3 ЄКПЛ) або значна конкретна загроза для тілесної цілісності, життя чи свободи (§ 60 абз. 7) — у тому числі через хворобу, якщо в країні призначення неможливе належне лікування.

Що таке дозвіл на тимчасове проживання?

Терміновий дозвіл на перебування відповідно до § 60a Закону про перебування тимчасово призупиняє депортацію — це не дозвіл на проживання, а підтвердження тимчасової неможливості депортації. Терпимість відкриває шляхи до законного проживання — положення про право на проживання для добре інтегрованих підлітків (§ 25a Закону про проживання), стійка інтеграція (§ 25b Закону про проживання), право на проживання за принципом рівних можливостей (§ 104c Закону про проживання).

Безкоштовна попередня оцінка — навіть у термінових випадках протягом декількох годин

Опишіть нам свою ситуацію — ми без зобов’язань перевіримо, які заходи захисту можна розглянути, які процедурні шляхи доступні та чи можна отримати правову допомогу. Онлайн через нашу контактну форму, за телефоном 089 540 239 0 або особисто за адресою Pettenkoferstraße 37 у Мюнхені. Мови: німецька, англійська, українська, російська, португальська. У разі загрози депортації найближчими днями, поточного строку оскарження рішення BAMF (притулок: два тижні, у разі явно необґрунтованих заяв — один тиждень) або строку оскарження рішення про висилку (один місяць) ми зв’яжемося з вами протягом кількох годин — навіть поза робочим часом. Доручення у сфері висилки, депортації та заходів захисту в KLAMERT & PARTNER входять до нашого центру з питань права іноземців — відповідальні партнери: Маркус Кламерт, Марк Фрей та Йоганес Гетц. Попередня консультація українською та російською мовами надається нашим юристом Денисом Осипенком; юридичне супроводження доручень здійснюють адвокати, що мають відповідну ліцензію.